دراما تاريخية تدور أحداثها في مصر الرومانية ، عن الفيلسوفة هيباتيا من الإسكندرية ، وعلاقتها بعبدها دافوس ، الممزقة بين حبه لها وإمكانية نيل حريته من خلال الانضمام إلى المد المسيحي المتصاعد.

Et historisk drama satt til romersk Egypt, om en slave som vender seg mot kristendommen i håp om å få sin frihet. Men som samtidig forelsket seg i sin mester, den berømte kvinnelige filosofprofessor og ateist Hypatia av Alexandria.

Александрия, 391 година. Светът ще се промени завинаги. Египет е под властта на Римската империя. Жестоките сблъсъци между няколко религии отекват в известната Александрийска библиотека. Затворени зад стените й, брилянтната жена-астроном Хипатия и нейните ученици се борят да опазят мъдростта на Древния свят. Сред тях са и двама мъже, състезаващи се за сърцето на Хипатия - умният и привилегирован Орест, и Дав - младият й роб, който се разкъсва между тайната си любов към нея и свободата, която знае, че ще получи, ако избере да се присъедини към новата популярна религия, наречена християнство...

Al segle IV, Egipte era una província de l'Imperi Romà. La seva ciutat més emblemàtica, Alexandria, havia esdevingut el darrer baluard d'un món en crisi, confús i violent. L'any 391, les revoltes de carrer van aconseguir una de les seves institucions més llegendàries: la biblioteca. Atrapada darrere dels seus murs, la brillant astrònoma Hypatia, filòsofa i atea, lluita per salvar la saviesa del món antic, sense percebre que el seu jove esclau, Davo, es debat entre l'amor que li professa en secret i la llibertat que podria assolir unint-se al imparable ascens del cristianisme.

公元4世纪，罗马帝国日渐衰落，在亚历山大港，多神教的智者希帕提娅（蕾切尔•薇姿 Rachel Weisz 饰）为弟子们授课。奥利斯蒂斯（奥斯卡•伊撒克 Oscar Isaac 饰）对她暗送秋波，甚至在图书馆大胆表白；奴隶达乌斯（麦克思•明格拉 Max Minghella 饰）也对她颇有好感，但碍于身份卑微不便行动。与此同时，基督教徒宣扬的自由，让达乌斯的信仰开始动摇，此举令他遭受鞭刑，是希帕提娅为他疗伤，抚慰了他的心灵。时局动荡，基督教对多神教采取了进攻。双方在亚历山大图书馆对峙。后来，接到了罗马统治者的号令，让多神教撤出图书馆，允许基督教徒进入，于是一场残酷的浩劫开始了……

古羅馬時代權謀大風暴，瑞秋懷茲化身史上第一位女哲學家海芭夏。

Píše se rok 391 po Kristu a Egypt se nachází pod nadvládou upadajícího římského impéria. Násilné, náboženské nepokoje pronikají ulicemi Alexandrie až za brány slavné městské knihovny. V jejích zdech zůstává uvězněna i vynikající astronomka a filozofka Hypatia (Rachel Weisz), která je i se svými věrnými stoupenci odhodlaná knihovnu bránit. Dva muži jsou ale odhadláni bojovat nejen o záchranu veškeré moudrosti antického světa, ale také o lásku krásné Hypatie. Vtipný, bohatý a privilegovaný Orestes (Oscar Isaac) a Davus (Max Minghella), mladý otrok, který se zmítá mezi tajnou láskou ke své paní a vidinou svobody, kterou by získal, kdyby se přidal k nepřátelským křesťanům… Film Agora vypráví nejen o moudré Hypatii a jejím životě, ale také o době, kdy ze starověkých chrámů odcházeli staří bohové a nastupovala nová náboženství.

I det fjerde århundrede er den egyptiske by Alexandrias berømte bibliotek under belejring i en ubønhørlig religiøs kamp om magten i landet. Bag stedets mure forsøger den kendte astronom Hypatia og hendes disciple at bevare den antikke verdens visdom, alt imens to mænd kæmper om hendes gunst: den priviligerede Orestes og slaven Davus, som er splittet mellem sin kærlighed til sin herskerinde og den frihed, der venter, hvis han skifter side.

Het is de 4e eeuw na Christus dat Egypte onderdeel is van het Romeinse Rijk. Als er in de straten van Alexandrië een gewelddadige religieuze opstand uitbreekt, verplaatst het gevecht zich naar de legendarische bibliotheek. Binnen de muren van dit gebouw vecht de wetenschapper Hypatia (Rachel Weisz) met haar leerlingen voor het behoud van de wijsheid van de oude beschaving. Haar jonge slaaf Davus raakt verscheurd tussen zijn geheime liefde voor zijn meesteres en de vrijheid. Als hij de vrijheid wil bemachtigen, kiest hij partij voor de vijand…..de Christenen.

A historical drama set in Roman Egypt, concerning philosopher Hypatia of Alexandria and her relationship with her slave Davus, who is torn between his love for her and the possibility of gaining his freedom by joining the rising tide of Christianity.

300-luvun Aleksandria oli tiedon ja oppineisuuden keskus. Kaunis Hypatia on ratkaisemaisillaan aurinkokunnan arvoituksen kauan ennen Galileon tai Kopernikuksen aikoja, mutta hänen tutkimuksensa uhkaa kristikunnan tulevaisuutta ja eri uskontojen välistä haurasta rauhaa. Hypatian orja Davus kääntyy kristinuskoon lunastaakseen vapautensa, mutta rakkaus Hypatiaan voi tuhota hänen unelmansa.

IVe siècle après Jésus-Christ. L’Égypte est sous domination romaine. À Alexandrie, la révolte des Chrétiens gronde. Réfugiée dans la grande Bibliothèque, désormais menacée par la colère des insurgés, la brillante astronome Hypatie tente de préserver les connaissances accumulées depuis des siècles, avec l'aide de ses disciples. Parmi eux, deux hommes se disputent l'amour d'Hypatie : Oreste et le jeune esclave Davus, déchiré entre ses sentiments et la perspective d'être affranchi s'il accepte de rejoindre les Chrétiens, de plus en plus puissants…

IVème siècle après Jésus-Christ. L’Égypte est sous domination romaine. À Alexandrie, la révolte des Chrétiens gronde. Réfugiée dans la grande Bibliothèque, désormais menacée par la colère des insurgés, la brillante astronome Hypatie tente de préserver les connaissances accumulées depuis des siècles, avec l'aide de ses disciples. Parmi eux, deux hommes se disputent l'amour d'Hypatie : Oreste et le jeune esclave Davus, déchiré entre ses sentiments et la perspective d'être affranchi s'il accepte de rejoindre les Chrétiens, de plus en plus puissants...

ეგვიპტის ალექსანდრია. მსოფლიოში პირველი მეცნიერი ქალის – ფილოსოფოსის, მათემატიკოსის და ასტრონომის, მშვენიერი ჰიპათიას ცხოვრება. მის აზრებს ბრძენები ქედს უხრიდნენ, ლექციებს კი ათასები ესწრებოდნენ. მან კოპერნიკსა და გალილეის დაასწრო აღმოჩენები, მის რჩევას მმართველები ითვალისწინებდნენ, ხოლო მისი გონებისა და სხეულის მშვენიერება გულებს ამსხვრევდა. ჰიპატია ერთდროულად ორ მამაკაცზე იყო შეყვარებული – ყოფილ მონა დაუსზე და კეთილშობილ ორესტზე, რომელიც მზად იყო ყველაფერი გაეწირა მისი გულისთვის. მაგრამ შურიანები ვერ ითმენდნენ ამ ქალის პოპულარობას და დიდებას... 415 წელს ჰიპატია გააფთრებულმა ხალხმა ლინჩის წესით გაასამართლა...

Alexandria, 391 n. Christi. Nicht nur für ihre Schönheit, sondern auch ihre Intelligenz wird Hypatia bewundert, die Mathematik, Astronomie und Philosophie unterrichtet. Von zwei Männern, einem ehemaligen Sklaven und einem ehemaligen Schüler, wird sie geliebt, doch von anderen auch misstrauisch beobachtet. Für fundamentalistische Christen, die immer mehr Macht gewinnen, ist die Heidin eine Reizfigur. Für konservative Kräfte, die eine Frau mit Einfluss und Verstand nicht dulden, auch. Hypatias tragisches Ende ist damit vorgezeichnet.

Η ιστορία μας ταξιδεύει στη Ρωμαϊκή Αίγυπτο, τον 4ο αιώνα μ.Χ., όπου η αστρολόγος-φιλόσοφος Υπατία της Αλεξάνδρειας μάχεται για να σώσει τη συγκεντρωμένη σοφία του αρχαίου κόσμου. Η μειοψηφία του Χριστιανικού πληθυσμού υποκινεί τη βία στους δρόμους της Αλεξάνδρειας, με αποτέλεσμα το ξέσπασμα ενός εμφυλίου πολέμου τεραστίων διαστάσεων. Ο σκλάβος της Υπατίας, Δάος, είναι διχασμένος ανάμεσα στην αγάπη για την αφέντρα του και στην πιθανότητα να αποκτήσει την ελευθερία του, με την έλευση του Χριστιανισμού.

אלכסנדריה, מצרים. סוף המאה הרביעית לספירה. האימפריה הרומית הגדולה נמצאת על סף קריסה בעקבות השתלטות הדת החדשה- הנצרות. אלכסנדריה היא עיר של תרבות וחכמה, המגדלור העתיק, והספרייה הגדולה בעולם אשר בתוכה כל הידע והחכמה של הפילוסופים מהעת העתיקה. היפאטיה, בתו של השליט ופילוסופית מבריקה בפני עצמה, מלמדת יום יום בספריה את כל מי שנפשו צמאה לדעת: רומאים, מצרים ואפילו את העבדים שלה, אשר אחד מהם אפילו מאוהב בה בסתר.הנצרות, אשר סוחפת אליה עוד ועוד אנשים מאיימת לפגוע בכל דבר אשר נוגד עת עקרונותיה: וכך עומדת הספריה הגדולה בסכנת השמדה. היפאטיה, אשר הקדישה את חייה לספריה, מוכנה להגן בגופה על הספרים העתיקים, אפילו במחיר חייה. היא פונה אל תלמידיה ומאהביה לשעבר לעזרה, אבל אלו בהדרגה, אחד אחד, כל איש מסיבותיו מפנה לה עורף והיא נותרת לבדה, מול כיכר העיר- הלוא היא האגורא.

I.sz. 4. század, Egyiptom, a Római Birodalom uralma alatt. Alexandria utcáin vallási indíttatású erőszakos zavargások törnek ki, melyek a híres Könyvtárat, az akkori világ szellemi központját fenyegetik. A Könyvtárban rekedt briliáns asztronómus, Hypatia és tanítványai harcba szállnak, hogy megmentsék az ősi világ bölcsességét. Közülük ketten a nő szívéért is versengenek: az okos, kiváltságos helyzetű Orestes, és Davus, Hypatia ifjú rabszolgája, akinek döntenie kell úrnője iránt érzett titkos szerelme és a szabadság között, mely az övé lehet, hogy csatlakozik a keresztények megállíthatatlan rohamához.

Alessandria d'Egitto. Seconda metà del IV secolo dopo Cristo. La città in cui convivono cristiani, pagani ed ebrei è anche un vivo centro di ricerca scientifica. Vi spicca, per acume e spirito di indagine, la giovane Ipazia, figlia del filosofo e geometra Teone. Ipazia tiene anche una scuola in cui l'allievo Oreste cerca di attirare la sua attenzione. C'è però anche un giovane schiavo, Davus, attratto dalla sua bellezza e dalla sua cultura. Col trascorrere degli anni la tensione tra gli aderenti alle diverse religioni diviene sempre più palese e finisce col divampare vedendo il prevalere dei cristiani i quali godono ormai della compiacenza di Roma (anche se non di quella di Oreste divenuto prefetto). Guidati dal vescovo Cirillo e avvalendosi del braccio armato costituito dai fanatici monaci parabalani, i cristiani riescono ad annullare la presenza delle altre forme di religione e intendono regolare i conti con il pensiero che oggi definiremmo 'laico' di Ipazia.

4世紀、ローマ帝国末期のエジプト、アレクサンドリア。宗教をめぐる市民の対立から街が荒廃する中、類まれなる美貌と明晰な頭脳を持った女性天文学者ヒュパティア（レイチェル・ワイズ）は、分け隔てなく弟子たちを受け入れ、講義を行なっていた。彼女は訴える。「世の中で何が起きようと、私たちは兄弟です。」生徒でもあり、後にアレクサンドリアの長官となるオレステス（オスカー・アイザック）、そして奴隷ダオス（マックス・ミンゲラ）は密かに彼女に想いを寄せていた。やがて、科学を否定するキリスト教徒たちと、それを拒絶する学者たちの間で、激しい対立が勃発。戦いの最中、キリスト教指導者は知る。この都市の有力者たちに多大な影響を与えているのは、ヒュパティアだということに。そして攻撃の矛先は、彼女に向けられたのだった―。

로마제국이 최후를 맞이하는 격변의 시기, 신의 이름으로 세상을 지배하려는 야망으로 가득찬 이들은 거대 전쟁을 일으킬 준비를 한다. 미모와 지성을 겸비해 모든 남성들의 선망의 대상이 되었던 세기의 여인, 천재 천문학자 히파티아(레이첼 웨이즈)는 전쟁의 소용돌이 속 오직 진리만을 위해 세상과 맞서 싸운다. 한편, 스승 히파티아를 향한 사랑과 야망 사이에서 갈등하는 오레스테스(오스카 아이삭)는 결국 권력을 선택하고, 신의 이름으로 수많은 사람을 전쟁으로 몰아넣는 주교 시릴은 자신의 길을 방해하는 히파티아를 처단하기 위해 온갖 음모를 계략한다. 노예의 신분으로 히파티아를 사랑했지만, 이룰 수 없는 운명 앞에 신을 택했던 다보스(맥스 밍겔라)는 죽음의 위기에 놓인 히파티아를 위해 마지막 순간 가장 비극적인 사랑의 방식을 선택하는데… 과연, 신의 이름으로 세상을 지배하려는 세력과 그에 맞서는 사람들의 역사를 뒤흔든 전쟁의 끝은 어떻게 될 것인가?

Vēsturiska drāma, kuras notikumi risinās Senās Romas Ēģiptes provincē Aleksandrijā, kur arvien pieaug kristietības izplatība un vergu cerības uz brīvību.

Romos imperijoje daugėja krikščionių. Aleksandrijos gatvėse vyksta aršūs debatai tarp pagonių ir krikščionių. Tik miesto bibliotekoje religiniai klausimai paliekami ramybėje. Čia ne tik saugomi reikšmingiausi mokslo šaltiniai, senieji raštai, bet mokomi kilmingųjų vaikai. Žymia astronomijos, matematikos ir filosofijos žinove Hipatija žavimasi ne tik kaip mokslininke. Meilę jai viešai prisipažįsta jos mokinys Orestas. Tačiau moteriai svarbiausia yra mokslas. Netrukus religiniai neramumai pasiekia ir biblioteką. Senasis pasaulis pasikeičia visiems laikams. Šiame chaose blaškosi krikščionys, pagonys, vergai, kilmingieji.

Et historisk drama satt til romersk Egypt, om en slave som vender seg mot kristendommen i håp om å få sin frihet. Men som samtidig forelsket seg i sin mester, den berømte kvinnelige filosofprofessor og ateist Hypatia av Alexandria.

داستان این فیلم درباره «هیپاتیا» (ریچل وایس) بانوی ستاره‌شناس و فیلسوف در اسکندریه در دوران حکومت روم بر این سرزمین در قرن چهارم میلادی و رابطه او با دو رقیب عشقی، یکی برده‌اش «داووس» (مکس مینگلا) و دیگری اشراف‌زاده‌ای به‌نام «اریستس» (اسکار آیزاک) است. داووس از سویی عاشق بانوی خود شده و از سویی دیگر می‌تواند با پیوستن به طغیان مسیحیان به آزادی برسد. در کنار داستان رمانتیک فیلم، داستان تاریخی نیز روایت می‌شود.

Davus to niewolnik zakochany w swej pięknej pani – wybitnej filozofce i astronomce Hypatii. Podczas gdy Hypatia ze wszystkich sił stara się uratować od zapomnienia wiedzę i mądrość starożytnego świata przed narastającym fundamentalizmem religijnym, Davus jest rozdarty pomiędzy miłością a nową religią, która obiecuje wolność. W dodatku, o względy Hypatii ubiega się należący do elity miasta Orestes.

Em Alexandria, no ano de 391, Hipátia é professora de astronomia e matemática, além de filósofa. Um dos seus alunos, Orestes, está apaixonado por ela, assim como o seu escravo Davus. Juntos, eles deverão lutar contra extinção da biblioteca local e outras grandes instituições, que não devem sobreviver quando o Cristianismo ganha poder político na cidade.

No século IV, a cidade de Alexandria era uma das mais notáveis do mundo graças à sua imensa biblioteca, elite comercial e intelectual. Mas tudo acabará com a ascensão dos fanáticos cristãos e a perseguição que moverão aos crentes pagãos. Trancada na biblioteca com os seus discípulos, a filósofa, matemática e astrónoma Hipátia vai tentar resistir, enquanto dois homens muito diferentes lutam pelo seu coração.

Александрия Египетская. Начало V века нашей эры. Великая жизнь, страстная любовь и трагическая гибель прекрасной Гипатии, первой в истории женщины-ученого — философа, математика, астронома. Перед ее мыслью преклонялись мудрецы, на ее лекции стекались тысячи, она предвосхитила открытия Галилея и Коперника, к ее слову прислушивались правители, красота ее ума и тела разбивала сердца.

Egypt pod rímskou nadvládou, 4. storočie n. l. Príbeh skutočnej ženy, Hypatie z Alexandrie, prvej ženy filozofky a astronómky západného sveta. Hypatia (Rachel Weisz) je pohanskou filozofkou. Jej dychtivosť po vedomostiach je bezodná, jej múdrosť je zdrojom úcty i závisti. Na kulisách kresťanského povstania stojí Hypatia, ktorá vkladá celú dušu do snahy zachrániť vekmi požehnanú múdrosť starovekého sveta prežívajúcu v Alexandrijskej knižnici. Druhý príbeh rozpovie Hypatiin otrok Davus (Max Minghella), ktorý sa do svojej výnimočne bystrej a príťažlivej panej zamiluje. Davusa tlačia z oboch strán mlynské kamene jeho tajnej lásky k Hypatii a predstavy slobody, čo by mohol získať pripojením ku kresťanskému hnutiu. Nad obomi sa sťahujú búrkové mračná ťažkého zápasu. Tento zápas otestuje ich hodnoty, ich vôľu. A nik už z neho nevyjde nezmenený.

En el siglo IV, Egipto era una provincia del Imperio Romano. Su ciudad más emblemática, Alejandría, se había convertido en el último baluarte de un mundo en crisis, confuso y violento. En el año 391, las revueltas callejeras alcanzaron una de sus instituciones más legendarias: la biblioteca. Atrapada tras sus muros, la brillante astrónoma Hypatia, filósofa y atea, lucha por salvar la sabiduría del mundo antiguo, sin percibir que su joven esclavo, Davo, se debate entre el amor que le profesa en secreto y la libertad que podría alcanzar uniéndose al imparable ascenso del cristianismo.

En el siglo IV, Egipto era una provincia del Imperio Romano. Su ciudad más emblemática, Alejandría, se había convertido en el último baluarte de un mundo en crisis, confuso y violento. En el año 391, las revueltas callejeras alcanzaron una de sus instituciones más legendarias: la biblioteca. Atrapada tras sus muros, la brillante astrónoma Hypatia, filósofa y atea, lucha por salvar la sabiduría del mundo antiguo, sin percibir que su joven esclavo, Davo, se debate entre el amor que le profesa en secreto y la libertad que podría alcanzar uniéndose al imparable ascenso del cristianismo.

"Ett episkt drama av Oscar(r)belönade Alejandro Amenábar ("Gråta med ett leende") och med Rachel Weisz i huvudrollen, Oscar(r)belönad för Bästa Kvinnliga Biroll i filmen "The Constant Gardener". AGORA utspelas i 300-talets Alexandria, där filosofen Hypatia undervisar på stadens berömda bibliotek. Hypatia brinner för vetenskapen och är på väg att avslöja mysteriet kring solsystemet, århundraden före Copernicus och Galileo. Men hennes arbete hotas av kristendomens framväxt och konflikterna mellan kristna och hedningar. Efter att kejsaren konverterat får den kristna minoriteten i Alexandria större makt och startar våldsamma upplopp på gatorna och inbördeskrig utbryter. Mitt i detta kaos slits Hypatia mellan två män som åtrår henne: hennes slav Davus och den ädle eleven Orestes.

O, tarihin gördüğü en etkileyici ve ilgi çekici kadınlardan biriydi. Hem belinden aşağıya kadar uzanan sarı saçlarıyla göz kamaştıracak, nefes kesecek kadar güzel, hem de adını matematikçi, filozof ve astronom olarak tarihe yazdıracak kadar zeki bir kadın. Ve ne trajiktir ki ölümüyle bile unutulmayacak bir kadın. Üzerine çullanan onlarca erkeğin darbeleriyle son nefesini veren, cesedi sokaklarda sürüklenip, eti kemiklerinden midye kabukları yardımıyla ayrılan ama ne olursa olsun tarihin unutulmazları arasına giren bir kadın. Yani 45 yaşındayken bu dünyadan göçüp giden İskenderiyeli Hypatia. Filmde Hypatia'yı Oscar ödüllü oyuncu Rachel Weisz canlandırıyor. Rol arkadaşları ise bir süre önce yaşama veda eden yönetmen Anthony Minghella'nın oğlu Max Minghella ile Oscar Isaac. İşte bu filmle bir kez daha hatırlanan İskenderiyeli Hypatia'nın trajik öyküsü.

Фільм розповідає про першу в історії жінку-вчену Гіпатію, вона була філософом, математиком і астрономом. До її слів прислухалися правителі, її учнями були багато видних діячів, зокрема префект міста Орест. Єгипет, початок V століття нашої ери, місто Александрія. У цей час в місті почалися релігійні зіткнення, в результаті яких християнами була розграбована і знищена одна з багатющих бібліотек світу. Колишній раб Гіпатії Давус, таємно закоханий в неї, теж став християнином і приєднався до погромників...

Một câu chuyện lịch sử xảy ra ở Ai Cập La Mã, liên quan đến một nô lệ muốn cải đạo theo Cơ Đốc Giáo với hy vọng mưu cầu tự do, đồng thời cũng đem lòng yêu cô chủ của mình, một nữ giáo sư triết học nổi tiếng, tên là Hypatia theo đạo Pagan của Alexandria