Russian Federation, December 31, 1999. After President Boris Yeltsin's unexpected resignation, Prime Minister Vladimir Putin becomes acting president of the country. From that day and for a year, Vitaly Mansky's camera documented Putin's rise to power. The story of a privileged witness. The harsh explanation of the reason why politics is the art of possibility of achieving the best with the support of many, but also of giving the worst in return.

Да се върнем в последния ден на 1999 г., когато бившият шеф на КГБ, министър-председателят Владимир Путин, става президент на Русия. Новият филм на известния документалист Виталий Мански ни показва и други протагонисти, включително Михаил Горбачов и Борис Елцин, който избира амбициозния 47-годишен Путин за свой заместник. Роденият в Украйна Мански изгражда филма си от изказвания на свидетели на събитията, които се случват след този съдбовен декемврийски ден. Ден, който вероятно е най-важният момент за руската история за XXI в. Режисьорът заснема филма през личната си перспектива и уникалния си дългогодишен опит на мъж, разделян от ешелоните на властта само от камерата.

Federación de Rusia, 31 de diciembre de 1999. Tras la inesperada dimisión del presidente Boris Yeltsin, el primer ministro Vladimir Putin se convierte en presidente interino del país. Desde ese día y durante un año, la cámara de Vitaly Mansky documentó el ascenso al poder de Putin. La historia de un testigo privilegiado. La dura explicación de por qué la política es el arte de la posibilidad de lograr lo mejor con el apoyo de muchos, pero también de dar lo peor a cambio.

Federació de Rússia, 31 de desembre de 1999. Després de la inesperada dimissió del president Boris Ieltsin, el primer ministre Vladimir Putin es converteix en president interí del país. Des d'aquell dia i durant un any, la càmera de Vitaly Mansky va documentar l'ascens al poder de Putin. La història d'un testimoni privilegiat. La dura explicació de perquè la política és l'art de la possibilitat d'aconseguir el millor amb el suport de molts, però també de donar el pitjor a canvi.

迎接千禧年的除夕，時任俄羅斯總統葉利欽突然宣佈辭職，普京時代開始。

迎接千禧年的除夕，时任俄罗斯总统叶利钦突然宣布辞职，普京时代开始。《幸福北韩》（40 届）导演维德利明斯奇，当时获邀为准备竞逐总统大选的普京拍摄纪录片，正好见证了政治强人在此关键时刻如何巩固个人权力。当年未曾公开的片段，近距离追踪即将大权在握的普京，还有戈巴卓夫和叶利钦现身镜头前，而当时在普京身边的同路人，不少后来都成为反对派，个中其实有迹可寻。获捷克卡罗维法利电影节最佳纪录片奖。

1999년 정초, 러시아는 역사적인 변화를 경험하기 직전이다. 노쇠한 보리스 옐친 대통령은 사임을 하면서, 대중에게 잘 알려져 있지 않던 블라디미르 푸틴을 자신의 후계자로 지명한다. 이 영화는 푸틴이 권좌에 오르기까지의 비하인드 스토리에 대한 흥미로운 개별 증언들로 이루어져 있다.

Rosyjski „House of Cards” - po raz pierwszy odkryte kulisy dojścia do władzy Władimira Putina. 31 grudnia 1999 roku Władimir Putin wstąpił na fotel prezydenta Rosji. Reżyser filmu Witalij Manski („Pod opieką wiecznego słońca”, zwycięzca 13. Millennium Docs Against Gravity) był szefem departamentu dokumentalnego rosyjskiej telewizji publicznej, kiedy kraj przechodził z epoki Jelcyna do autorytarnego reżimu Putina. Był świadkiem tego, jak Putin podjął pierwsze kroki, aby zlikwidować demokratyczne reformy Jelcyna. Na podstawie unikatowych materiałów z lat 1999-2000, relacji świadków oraz własnych doświadczeń stworzył niezwykle intymny portret Władimira Putina i przełomowego okresu w historii Rosji. Dziś sam reżyser mieszka na Łotwie, a większość członków sztabu wyborczego Putina albo nie żyje, albo mieszka poza granicami Rosji.

Em 2000, quando Vladmir Putin foi o presidente em exercício da Rússia com a saída repentina de Boris Yeltsin, candidatos tiveram três meses de campanha para uma nova eleição da presidência. Ao invés das táticas de campanha comuns, ele contratou o cineasta Vitaly Mansky para acompanhá-lo para um documentário para TV. Anos depois, Mansky retorna às imagens que ele captou naquele ano e constrói uma nova perspectiva sobre uma figura que se tornou tão decisiva para a política internacional, refletindo sobre o que permitiu que Putin consolidasse seu poder.

En 2000, un documentariste russe filme de l'intérieur la première année au pouvoir de Vladimir Poutine. Près de vingt ans plus tard, Vitaly Mansky, désormais exilé, remonte ses archives et en propose une relecture critique. La fascinante naissance en direct d'un potentat surdoué, secret et cynique. Grand Prix "Documentaire international" au Fipadoc 2019. "Je pars." Le 31 décembre 1999, Boris Eltsine annonce à la télévision sa démission du poste de président de la Fédération de Russie. En attendant la tenue de nouvelles élections en mai, il nomme comme remplaçant intérimaire son chef du gouvernement, Vladimir Poutine, à la cote de popularité au plus bas. L'ancien officier du KGB est intronisé le soir même dans la liesse générale du Nouvel An (première habileté politique). Poutine se sert de sa nouvelle position comme d'un tremplin, et, sans avoir vraiment mené campagne, est élu au premier tour de la présidentielle.

События фильма начинаются 31 декабря 1999 года, когда россиянам представили их нового президента. Фильм основан на уникальных и строго документальных свидетельствах истинных причин и последствий операции «преемник», в результате которой Россия оказалась с президентом, который правит страной до сих пор. Главными героями фильма являются Михаил Горбачев, Борис Ельцин, Владимир Путин и русский народ, который как всегда безмолвствует.

31 Aralık 1999’da Vladimir Putin, Rusya Federasyonu’nun başbakanlık koltuğuna yükseldi. Ünlü belgeselci Vitaliy Mansky, o günü ve takip eden yıllarda gerçekleşen olayları, tanıkların ifadelerine yer vererek belgeliyor.

Події у фільмі починаються 31 грудня 1999 року, коли Російська Федерація дізналася про нового президента. Фільм заснований на документальних свідченнях операції Наступник, унаслідок якої країна отримала президента, який править нею донині. Персонажами стрічки є Міхаіл Ґорбачов, Боріс Єльцин, Владімір Путін і російський народ, який завжди є мовчазним свідком вирішення своєї долі.

Am letzten Tag des Jahrtausends, am 31. Dezember 1999, verkündet Präsident Boris Jelzin dem russischen Volk seinen Rücktritt. Sein Nachfolger entsprechend der Verfassung: der damals noch weitgehend unbekannte Ministerpräsident Wladimir Wladimirowitsch Putin. Filmemacher Witali Manski arbeitete zu dem Zeitpunkt für einen staatlichen Fernsehsender und hatte uneingeschränkten Zugang zu Jelzin, Putin und den inneren Zirkeln der russischen Führung. Zusätzlich zu den Bildern, die sein Kameramann gedreht hat, hat Manski selbst viele Szenen mit einer eigenen tragbaren Kamera begleitet. So zum Beispiel, als Jelzin im Kreise seiner Familie die Ergebnisse der Wahlen am 26. März 2000 verfolgt, die Putin mit 53 Prozent als Präsidenten der Russischen Föderation bestätigen. Manski drehte die Vorbereitungen von Putins Team zur ersten TV-Ansprache sowie Vieraugengespräche im Kreml, in denen Putin dem Filmemacher Einblick in sein Verständnis von Macht und Führung gewährte.

Píše se rok 1999. Dosavadní ruský prezident Boris Jelcin půl roku před vypršením svého funkčního období zcela nečekaně abdikuje a řízením státu pověřuje premiéra Vladimíra Putina. Tímto osudovým okamžikem začíná nový dokument renomovaného režiséra Vitalije Manského, který se jako dvorní prezidentský kameraman dostal do nitra kremelské politiky a přináší tak nečekané svědectví o začátku putinovské éry. A o tom, kdo všechno jsou vlastně “Svědkové Putinovi”.

Den 31:a december, 1999 blev Vladimir Putin Rysslands president. Denna dokumentär skapad av Vitaly Mansky täcker flera händelser efter Putins tillträdande. Mansky summerar med hans egna perspektiv och en föraning om vad som väntar.