克里斯汀（诺拉•格雷格 Nora Gregor 饰）跟女仆杰西（安•梅因 Anne Mayen 饰）探讨了男女之间友谊的话题。二人意见相左，但克里斯汀坚信异性友谊。因为她确有一位蓝颜知己——飞行员朱利（罗兰德•陶腾 Roland Toutain 饰）。他因为完成了23小时飞越大西洋的壮举，成为了国家英雄，并公开表示出对克里斯汀的感情。朱利的朋友奥克塔夫对此颇有微词，因此叮嘱他千万不要在聚会越界。

　　聚会是由克里斯汀的丈夫罗伯特（马塞尔•达里奥 Marcel Dalio 饰）主办的，但她却想要跟朱利私奔，这个事让罗伯特勃然大怒；杰西的丈夫对于主人在猎场新收的家丁怀有敌意，当他目睹妻子与其偷情，更是怒不可遏，一场闹剧就此开场……

　　本片获得第17届威尼斯圣马可金狮奖。

I løbet af nogle dage udspilles på et gods en handling, der afspejler tiden, dvs. slutningen af 30'erne. En gruppe aristokrater leger med kærligheden og livet på randen af afgrunden, og dette spil har sin parallel i et tilsvarende, omend mindre elegant spil blandt tjenerskabet. Ikke blot herskabet kritiseres, tjenerskabet er ligeså snobbet og konventionelt.

Een jonge piloot geeft op de landelijke radio toe een buitenechtelijke relatie te hebben. Om een schandaal te voorkomen nodigt de echtgenoot van zijn vriendin alle betrokkenen uit voor een jachtpartij in zijn landhuis.

A weekend at a marquis’ country château lays bare some ugly truths about a group of haut bourgeois acquaintances.

Le marquis de la Chesnaye organise une partie de chasse sur son domaine de Sologne. Un pléiade d'invités arrive au château dont André Jurieu, héros national depuis sa traversée de l'Atlantique en 23 heures. Un exploit réalisé pour les beaux yeux de la marquise Christine La Chesnaye, en vain. Dans une société où nobles et domestiques sont soumis à la règle des conventions, Jurieu, par cet amour, bouleverse le jeu.

Pilot André Jurieux stellt nach seinem Rekordflug über den Atlantik fest, dass seine Geliebte Christine nicht auf ihn gewartet hat. Er möchte sie zurückgewinnen, doch Christine bleibt ihrem Ehemann, dem Marquis de la Cheyniest, treu. Jean Renoirs "La Règle du Jeu" ist ein komödiantes Drama über die Pariser Aristokratie. Der Film entstand kurz vor Ausbruch des Zweiten Weltkriegs.

Ingelosito dai due spasimanti della moglie, il marchese Chesnay decide di lasciare l'amante per riconquistare l'amore della donna. Nel frattempo, anche i domestici intrecciano storie sentimentali. Durante un ricevimento nella villa del marchese un guardiacaccia uccide un aviatore, sospettato di essere l'amante della sua donna.

フランス映画の巨匠ジャン・ルノワール監督が、ミュッセの戯曲に想を得て、ブルジョワたちが織りなす恋愛騒動を描き、社会を痛烈に風刺した映画史上の傑作中の傑作。

美しい妻クリスチーヌを愛しながら、愛人と別れられないラ・シェネ侯爵。一方、クリスチーヌのために大西洋横断23時間の偉業を達成した飛行家アンドレと、その友人オクターヴ。ある日、侯爵の別荘で催される狩猟の集いに全員が顔を合わせる…。

인상파 화가 르노와르의 아들인 장 르노와르의 야유와 풍자가 난무하는 클래식 필름. 프랑스 지배계층에 대한 부도덕한 묘사로 인해 1959년에야 검열 삭제 부분이 복원, 완성된 영화로 공개되는 비운을 겪기도 했다. 영화가 표현할 수 있는 미장센의 모든 것을 담고 있는 작품이라 추앙받기도 하는 이 작품은 갖가지 계층의 프랑스인들이 모인 대저택에서 벌어지는 며칠간의 에피소드를 줄거리로 하고 있다. 하지만 줄거리 보다도 내러티브, 즉흥연기, 딥 포커스, 카메라 무브먼트, 모짜르트 음악 등이 영화의 풍부함을 더해준다. 감독 스스로가 이야기하는 이 영화의 주제는 '인생은 멈추어 있지 않고 항상 흐른다'라는 것.

Renoir traça um perfil das regras do jogo das relações humanas ao acompanhar um fim-de-semana de caça em uma casa de campo, no qual participam alguns casais de amigos burgueses, bem como seus respectivos empregados. Considerada uma das obras-primas mais importantes da cinematografia mundial - serviu como inspiração para Altman, que usou mote semelhante em seu Assassinato em Gosford Park.

O aviador André Jurieux bateu recordes de vôo, mas só consegue pensar em sua amada Christine, mulher do aristocrata Robert de la Cheyniest. Jurieux consegue com um amigo um convite para a casa de campo em que o casal está dando uma grande festa de caça. Os sorrisos cordiais dos convidados escondem, porém, segredos e sentimentos, e o resultado disso é um assassinato.

Франция накануне Второй мировой войны. Авиатора Андре Жюрье, совершившего рекордный перелет, встречают на земле его друг Октав и толпа взбудораженных репортеров, он сообщает радиослушателям, что предпринял эту авантюру из-за любви к женщине, которая, однако, даже не пришла поприветствовать его в аэропорт. Это Кристин. В это время она готовится выйти в свет со своим мужем, который знает о романе жены, но не хочет ее потерять. Сам он пытается порвать с обожающей его любовницей. Октав признается Андре, что ему также не безразлична Кристин, и заявляет, что тот никогда не получит ее, так как пренебрегает правилами игры в обществе… Чуть позже оба попадают на уик-энд и охоту в загородное поместье де ла Шеснея. Здесь и разыгрывается безжалостная игра, ограниченная жесткими правилами «высшего света». Все, включая слуг, имеют свои маленькие драмы…

1939, París y Sologne. Un aviador, enamorado de una mujer de mundo, no respeta la regla del juego que consiste en salvar las apariencias en una sociedad dividida fundamentalmente en dos clases: los señores y los criados.

Triangeldrama som utspelar sig i fransk aristokratisk miljö, där det samtidigt äger rum ett svartsjukedrama bland tjänstefolket. De olika klasserna följer sina skilda mönster i beteendet och både herrskap och tjänare ljuger lika friskt.

İkinci Dünya Savaşı’nın hemen öncesinde, bir kont bir haftasonu av partisi düzenler. Ne var ki av partisi efendilerle hizmetçiler arasında bir köşe kapmacaya dönüşür, ahlaksızlıkta ve zalimlikte birbirleriyle yarıştıkları, acımasız ve umutsuz bir ahlak tablosu çizer. İzleyicinin gözünün yaşına bakmadan drama dönen bu güldürüde, kırda tavşanların katledilmesi, 1940 ilkbaharındaki çatışmaların habercisi değilse de, duyguları konusunda fazlasıyla hilekar bir toplumun aptalca şiddete yönelmesini yansıtır. Dünyanın sonu, en azından bir dünyanın sonu yakındır, der bize bu acı ve karanlık trajikomedi. İlk gösterime girdiği sırada anlaşılmayan, uzun zaman boyunca yerden yere vurulan, yasaklanan, kesilen film savaş sonrasında sinemaseverler tarafından yeniden keşfedilmiş ve övgülere boğulmuştur * "Oyunu kuralına göre oynayan oyunda kalır" ana fikriyle şekillenen hikaye

Стара Франція на порозі Другої світової війни. Комедія, що висміює манери та “правила гри” в суспільстві. Авіатор Андре закоханий у Крістін, яка заміжня за Ля Шене, який однак зраджує їй з іншою жінкою. Суть у тому, що як би не складалося, головне не втрачати обличчя. Фільм про те, що означає бути аристократом, чого хоче жінка і про умовності, в яких ми живемо. Коли комедія з’явилася на екрани в 1939 році, кінотеатр, у якому вона йшла, ледь не спалили. Заборонена під час німецької окупації, як деморалізуюча. Лише в 1965 потрапила на екрани у повному, нецензурованому вигляді.