《女巫们》也叫《历代的巫术》，可以看作是一部有关宗教巫术的准记录片。1919 到1921间丹麦导演创作了这部瑞典与丹麦合拍的超越时代杰作，并在该片中扮演魔鬼一角。这部影片构思新奇、造型技巧高超、画面结构严谨，运用富于表现力的特写镜头和动作感强的蒙太奇均很恰当。但是由于宗教原因，这部电影当时被瑞典和其他欧洲国家列为禁片，直到1929年，经过严格删剪的版本才在美国出现。导演也因为当时Hollywood的纳贤口号而移居美国，但也并未得志，郁郁而终。这部作品的意义不仅在于题材的敏感和手法的前卫，在视觉成就方面，本片无疑更是电影史上的翘楚之一。

Snímek je dokumentární rekonstrukcí mapující dějiny čarodějnictví. Skládá se z několika částí, které se na čarodějnice, ďábly, báchorky a pověry dívají různými pohledy. Představují rytiny a písemné památky, další hrané části zachycují středověké postupy, nápoje lásky, hony na čarodějnice, čarodějnické léčení, zkrátka vše, co s čarodějnictvím souvisí. Celé vyprávění působí velice realisticky a důvěryhodně, ale současně diváka pobaví svou lehkou ironií.

Documentaire over hekserij door de eeuwen heen, voornamelijk bestaande uit gedramatiseerde vertellingen van hekserij-gerelateerde gebeurtenissen waarvan men beweert dat ze echt plaatsgevonden hebben.

Grave robbing, torture, possessed nuns, and a satanic Sabbath: Benjamin Christensen's legendary film uses a series of dramatic vignettes to explore the scientific hypothesis that the witches of the Middle Ages suffered the same hysteria as turn-of-the-century psychiatric patients. But the film itself is far from serious-- instead it's a witches' brew of the scary, gross, and darkly humorous.

Plus qu'un simple documentaire, La Sorcellerie à travers les Âges défie toutes les frontières de genres et de style en étudiant la nature de la sorcellerie et du satanisme, de la Perse Antique aux temps modernes.

Der Film verwischt die Grenzen zwischen Horror und dessen Dokumentation. Er beleuchtet tatsächliche bekannte Ereignisse von Hexerei und Okkultismus aus der Geschichte ebenso wie die Mythen um Satan und dessen Anbetung in Spielszenen bis hin zum Zeitpunkt seiner Entstehung (1922). Bis heute gilt "Hexen" als ein erschreckender Beitrag zur frühen Filmgeschichte und als Meisterwerk aus den Anfängen des (Horror-)Kinos.

Συνδυασμός ντοκιμαντέρ και μυθοπλασίας που αναφέρεται στην ιστορία της μαγείας διαμέσου των αιώνων. Ιδιαίτερη έμφαση δίνεται στο πώς οι δεισιδαιμονίες και η αδυναμία κατανόησης πνευματικών ασθενειών οδήγησαν στην υστερία του κυνηγιού μαγισσών.

Film a episodi che ripercorre con un taglio semi-documentaristico le vicissitudini della stregoneria nel corso della storia occidentale, focalizzandosi principalmente sul secolo XV.

덴마크의 선구적인 영화감독 벤자민 크리스텐슨의 악명 높은 다큐멘터리로 장르를 분명히 규정하기 어려울 정도로 매우 기이한 작품이다. 악마에 대한 옛 사람들의 공포가 정신질환에 대한 오해에서 기인함을 설명하는 탐구로도 이해할 수 있고 동시에 오싹한 공포 영화로도 볼 수 있다. 크리스텐슨은 고대에서부터 중세, 당대에 이르기까지 악령이나 사탄 숭배에 관련한 자료들을 분석하고 재연한다. 그리고 중세에 이르러 이런 망상들이 빚어낸 '마녀 사냥'에 대해 집중적으로 언급하면서 정신병리학적인 접근과 비교한다.

W swym najpopularniejszym filmie B. Christensen, łącząc dokument z fabułą, bierze na warsztat średniowieczne opętanie czarownicami. Ukazując ilustracje z epoki, daje najpierw widzowi wgląd w świat wyobrażeń owych czasów, aby następnie, juz w scenach sfabularyzowanych, przedstawić plastycznie wiarę w czarownice: kobiety te pokazuje w trakcie warzenia miłosnego napoju, przed kontaktem z diabłem czy przy denuncjacji przez ich współtowarzyszki. W końcu na ekranie ukazują się narzędzia tortur... Dokonując następnie skoku we współczesność (odtwórczynie ról czarownic ujawniają się jako beztroskie mieszkanki domu starców), Christensen wiąże średniowieczne zabobony z "nowoczesnymi" chorobami nerwowymi, takimi jak histeria czy kleptomania. Reżyserowi chodzi w tym filmie nie tyle o historyczne fakty, ile raczej o skutki oddziaływania przesądów na psychikę jednostki.

Explora as origens da feitiçaria e do satanismo através dos séculos, desde a antiguidade até os tempos modernos. Mistura imagens reais com encenações ao longo de sete capítulos. Mostra a intolerância da Igreja Católica frente aos mitos mágicos, e como ela "resolvia" esses problemas. No final, há a comparação entre o comportamento histérico das mulheres contemporâneas (1921) com o das bruxas da Idade Média, e a conclusão é que ele é bem parecido.

Фильм состоит из 7 частей. Некоторые из них являются чисто документальными, некоторые чисто игровыми, некоторые сочетают элементы обоих жанров. Издревле люди пытались объяснить непонятные им явления вмешательством злых и добрых высших сил, так появилась вера людей в бога и дьявола. В Средние века массовое помешательство на охоте на ведьм достигло апогея – быть старой и страшной или молодой и красивой считалось достаточным основанием для обвинения в колдовстве и сговоре с Дьяволом.

Mezclando el documental y la ficción dramática, la película descubre la relación de los hombres de la Edad Media (su actitud y la proliferación de brujos y brujas) con algunas situaciones actuales. Un repaso al mundo del ocultismo, la magia negra y la brujería, a través de varios siglos, para dibujar un panorama fascinante y estremecedor.

Robo de tumbas, tortura, monjas poseídas y un sábado satánico: la legendaria película de Benjamin Christensen utiliza una serie de viñetas dramáticas para explorar la hipótesis científica de que las brujas de la Edad Media sufrieron la misma histeria que los pacientes psiquiátricos del cambio de siglo. Pero la película en sí está lejos de ser seria, en cambio, es una mezcla de brujas de lo aterrador, asqueroso y de humor oscuro.

Häxan, i regi av den danske regissören Benjamin Christensen, var den dyraste och mest originella av alla svenska stumfilmer. I fantastiska bilder skildras djävulstro och vidskepelse genom århundraden, och i suggestiva iscensättningar berättas om medeltida hyckleri, sexuell besatthet och häxförföljelser. Filmen pekar också på likheter mellan dåtidens häxväsende och samtida nervsjukdomar. Den säregna blandningen av didaktiskt föredrag och spektakulära dramatiseringar fortsätter att fascinera än idag.

Danimarka-İsveç ortak yapımı anlamı Cadılar olan Haexan, çağlar boyunca cadılığı anlatan ilgi çekici bir belgesel. Yapıldığı yıla kadar yaşanmış olan büyücülük ve cadılık hikayelerini zaman zaman slaytlarla zaman zamansa yaşanmış olayları canlandırarak anlatıyor.

Картина "Відьми", поставлена в Швеції, поклала початок цілої серії картин в світовому кіно на тему чаклунства. Сценарій був написаний данським режисером Крістенсеном, він же виконав роль диявола. Фільм побудований як науковий трактат, складений на основі культурно-історичних досліджень і рукописів середньовіччя. Титри, відтворюючі старовинну книгу, перемежаються з ілюстраціями і ігровими шматками, в яких натуралізм поєднується з фантазією. На екрані з'являються варварські звичаї середньовіччя, масова істерія, що породила "полювання на відьом", суди над ними в підземеллях монастирів, палаючі вогнища, а також несамовиті шабаші під головуванням диявола. Під кінець режисер проводить паралель з сучасними "відьмами". Показуючи непередбачувані припадки жінок з неврівноваженою психікою і нав'язливими ідеями, він намагається дати психоаналітичне трактування їх поведінки. (Треба сказати, що ця аналогія викликала протест в європейських медичних кругах.)