Исках да покажа истината, човешката истина. Във филма е важна не обективната драма на нещата, а вътрешната драма на човешките души. Карл Теодор Драйер

Guerra dels Cent Anys (segles XIV i XV). El 1431, Joana d'Arc, després d'haver conduït les tropes franceses a la victòria, és arrestada i acusada de bruixeria. Ella declara haver rebut de Déu la missió de salvar França, però és processada i condemnada a morir a la foguera.

影片聚焦法国民族女英雄圣女贞德（玛利亚·法奥康涅蒂 Maria Falconetti饰）生命的最后时刻，再现了她被出卖落入勃艮第叛军手中后，在英格兰监狱和法庭上，从受审到处死的全过程。被英格兰当局严密控制的天主教会，指控贞德为异端和女巫。法庭上，法官更伪造证据，以信仰问题不断对她施以精神上和肉体上的折磨。面对惨无人道的酷刑与子虚乌有的诬陷，贞德正气凛然、坚贞不屈。最后，贞德被押赴鲁昂市广场，被绑在火刑柱上活活烧死。 　　由一代电影大师卡尔·西奥多·德莱叶执导拍摄的影片《圣女贞德蒙难记》，被称为世界十大最佳影片之一。影片以极具震撼力的艺术表现手法，再现了这段受到天主教会和英国占领军折磨的民族英雄短暂生命中的最后时刻。

《聖女貞德蒙難記》（法語：Passion de Jeanne d'Arc, la）是一部1928年的法國無聲電影，故事改編自聖女貞德的真實事跡，敘述了她作為英格蘭俘虜所經歷的審判和處決 。本片導演為卡爾·德萊葉，編劇為卡爾·德萊葉與約瑟夫·德泰爾，攝影為魯道夫·馬特，由瑪麗婭·法爾康納蒂與米歇爾·西蒙主演。本片被廣泛承認為影史的一座里程碑 ，它的製作、德萊葉的導演和法爾康納蒂的表演都位於影史最佳之列。

Slavné zpracování příběhu o Johance z Arku není typický historický velkofilm. S výjimkou kostýmů se oprošťuje od dobových reálií, zato vyzdvihuje střet fanatismu a klerikalismu soudců se vznešenou prostotou nevinné dívky. Působivost procesu stupňuje užití detailů a i v následných scénách si kamera často všímá jen fragmentů lidské tváře. Němý film inspiroval nejednoho skladatele k hudebnímu „ozvučení“. Vilnius – evropské hlavní město kultury 2009 a filmové fórum Scanorama daly podnět ke vzniku osobité hudby litevského skladatele Broniuse Kutavičiuse, kterou pro Febiofest nastudoval Orchestr BERG.

Jeanne d'Arcs Lidelse og Død er baseret på protokollerne fra den rettergang, som i 1431 førte til Jeanne d’Arcs domfældelse for kætteri og henrettelse på bålet. Den månedlange proces er i filmen trængt sammen til et langt kortere forløb. Jeanne står alene mod en hel skare af præster og munke, der med en byge af spørgsmål prøver at presse hende til at indrømme, at hendes visioner ikke er sendt af Gud; men selv under trussel om tortur står hun fast. Hun er for syg til, at dommerne tør pine hende, men ved at true hende med at blive brændt på bålet får de hende til at skrive under på, at hendes visioner var falske. Hun fortryder dog snart, og hun bliver brændt levende. På tilskuerne virker hendes død som et martyrium, og folkemængden rejser sig til oprør mod undertrykkerne.

In 1431 wordt de negentienjarige Franse strijder Jeanne d'Arc gevangen genomen door de Bourgondiërs, sympathisanten van de Britten. Bij haar proces vertelt ze dat sint Michael aan haar is verschenen in visioenen en dat ze naar de paus gebracht wil worden.

A classic of the silent age, this film tells the story of the doomed but ultimately canonized 15th-century teenage warrior. On trial for claiming she'd spoken to God, Jeanne d'Arc is subjected to inhumane treatment and scare tactics at the hands of church court officials. Initially bullied into changing her story, Jeanne eventually opts for what she sees as the truth. Her punishment, a famously brutal execution, earns her perpetual martyrdom.

Jeanne d'Arcin kärsimys on periksi antamaton ja puolueeton elokuva. Se ei romantisoi historiaa, muokkaa henkilöhahmoja mieleisikseen tai ota kantaa siihen, mikä Jeanne pohjimmiltaan oli: Jumalan valittu, jollain tapaa mielisairas vai johdateltavissa ollut tyttörukka. Katsoja saa päättää itse. Katolinen kirkko hyökkäsi rajusti elokuvaa vastaan, ja useassa maassa se joutui sensuurin hampaisiin.

Le procès de Jeanne d'Arc, au terme duquel elle fut brûlée sur le bûcher.

La Passion de Jeanne d'Arc ist das Hauptwerk des dänischen Regisseurs Carl Theodor Dreyer, der den schlichten Film über die französische Märtyrerin Johanna von Orléans sieben Jahre nach ihrer Heiligsprechung durch die katholische Kirche drehte.

Το χρονικό της δίκης της Ιωάννας της Λωραίνης, η οποία πρέπει να δώσει εξηγήσεις για τα θεϊκά της οράματα, αλλιώς την περιμένει η φωτιά ως αιρετική και βλάσφημη. Ένα από τα μεγάλα αριστουργήματα του βωβού κινηματογράφου και μια επίδειξη τεχνικής από τον Καρλ Ντράγιερ.

Johanna egyike Franciaország 9 védőszentjének; Párizsi Szent Dénes, Tours-i ... Jeanne d'Arc a mai napig meghatározó szerepet tölt be a nyugati kultúrában.

Accusata di eresia, Giovanna d'Arco compare davanti al tribunale ecclesiastico. Al termine di interrogatori e torture, Giovanna cede e firma l'abiura: poi però ritratta e viene perciò condannata a morte. I suoi capelli vengono tagliati, il rogo l'attende. Ma quando le fiamme si alzano, la folla insorge...

ジョゼフ・デルテーイの小説版による“ジャンヌ・ダルク裁判”の物語で、間違いなくサイレント映画の一つの到達点だろう。“悪魔の子”とされ拷問を受けるジャンヌが苦しみに一度は屈服し、囚人として髪を刈られるシーンの厳しさ（実際に髪を切られ涙するクローズ・アップ）、そして自分を持ち直し、あえて火刑台に向かい火にかけられ、苦悶に顔を歪める瞬間、見る者をも貫く痛み（これも鮮烈なクローズ・アップで表現される）。

파리에 있는 하원 도서관에는 세계사에서 가장 특별한 문서 중 하나인 잔 다르크를 죽음으로 이르게 한 바로 그 재판에 관한 기록이 남아 있다. 재판관들의 질의와 잔 다르크의 대답들이 정확하게 기록되어 있었다. 그 기록을 읽어보면, 갑옷을 입은 그녀가 아닌 조국을 위해 죽어간 평범하고 인간적인 한 젊은 여자로서의 잔 다르크를 발견하게 된다. 그리고 우린 그리스도교 정통파 신학자들과 권세 있는 재판관들에 맞선 젊고 독실한 한 여성에 관한 경이로운 드라마의 목격자가 된다. 정치적인 함정에 빠진 잔다르크는 신의 메신저로서 남자의 옷을 입었다는 진술을 취소하지 않으면 사형 당할 처지에 놓이게 되고, 마침내 화형대의 불길에 의해 삼켜지고 만다.

Įspūdingas filmas, kuriame vaizduojamos paskutiniosios prancūzų nacionalinės didvyrės ir šventosios Žanos D‘Ark valandos.

Zapis ostatniego dnia życia Joanny d'Arc, które zakończyła spalona na stosie. Podczas przesłuchań musiała wybierać między wiarą w Boga a własnym życiem.

O filme, obra-prima do diretor Carl Theodor Dreyer, mostra os inúmeros sofrimentos pelos quais passou a mártir Joana d'Arc.

França, século XV, Joana de Domrémy, filha do povo, resiste bravamente a ocupação de seu país. É presa, humilhada, torturada e interrogada de maneira impiedosa por um tribunal eclesiástico, que a levou, involuntariamente, a blasfemar.

Un clasic al epocii tăcerii, acest film spune povestea războinicei adolescente condamnate, dar în cele din urmă canonizate, din secolul al XV-lea. Condamnată pentru că a susținut că a vorbit cu Dumnezeu, Ioana d'Arc este supusă unui tratament inuman și a unor tactici de sperietură din partea oficialilor curții bisericești. Inițial hărțuită să-și schimbe povestea, Ioana optează în cele din urmă pentru ceea ce vede ea drept adevăr. Pedeapsa ei, o execuție renumită brutală, îi câștigă martiriul perpetuu.

В этом фильме суд на Жанной д`Арк, который в действительности длился целый год, спрессован в один единственный день. В этот день её неоднократно допрашивает духовный суд, ей постоянно угрожают пытками, её лишают причастия, если только она не сознается в колдовстве. Наконец, когда она сталкивается с тем, чтобы быть сожжённой заживо, она отрекается, но после отрекается от своего отречения, и ее публично казнят.

Guerra de los Cien Años (siglos XIV y XV). En 1431, Juana de Arco, después de haber conducido a las tropas francesas a la victoria, es arrestada y acusada de brujería. Ella declara haber recibido de Dios la misión de salvar a Francia, pero es procesada y condenada a morir en la hoguera.

Guerra de los Cien Años, siglos XIV y XV. En 1431, la joven Juana de Arco, después de haber conducido a las tropas francesas a la victoria, es arrestada y acusada de brujería. Ella declara haber recibido de Dios la misión de salvar a Francia, pero es procesada y condenada a morir en la hoguera.

Själen besegrar livet i en av Carl Theodor Dreyers mest kraftfulla klassiker. Filmen följer Jeanne d'Arcs sista dagar och är baserad på verkliga protokoll från rättegången. Filmen är en skoningslös påminnelse om kyrkans förtryck men också en filmisk triumf, berömd för ett av historiens dittills dyraste scenografibyggen och fotografens Rudolph Matés kontrastrika, oförglömliga närbilder av den briljanta huvudrollsinnehavaren Falconettis plågade ansikte.

Filmde İngiltere ve Fransa arasında 14. yüzyıl'da başlayan Yüzyıl Savaşları sırasında ülkesi Fransa'ya manevi destek veren hatta orduya katılarak İngilizlere karşı çarpışan Fransız Katolik azizesi Jeanne d'Arc'ın 1431 tarihinde henüz 19 yaşındayken İngilizlere esir düştükten sonra Tanrı ile konuştuğunu ileri sürdüğü için kafirlik suçuyla yargılanması, zindanlarda işkence görmesi ve yakılarak ölüme mahkum edilmesi anlatılmaktadır.

Дев’ятнадцятирічна Жанна д’Арк перевдягається в чоловічий одяг і одягається в обладунки, щоб очолити битви англійців із ворогами під час Столітньої війни. Щоправда, головна героїня потрапляє в полон і опиняється в Руані, де постає перед судом інквізиції за єретичні погляди. Жінку допитують і загрожують тим, що катуватимуть, підозрюючи її в чаклунстві.