Wesley Ruggles (Los Angeles, Califòrnia, 11 de juny de 1889 - Santa Monica, Califòrnia, 8 de gener de 1972) va ser un actor i director de cinema nord-americà. Era germà del actor Charlie Ruggles.

Wesley Ruggles (June 11, 1889 – January 8, 1972) was an American film director.

He was born in Los Angeles, a younger brother of actor Charles Ruggles. He began his career in 1915 as an actor, appearing in a dozen or so silent films, on occasion with Charles Chaplin.

In 1917, he turned his attention to directing, making more than 50 mostly forgettable films — including a silent film version of Edith Wharton's novel The Age of Innocence (1924) — before he won acclaim with Cimarron in 1931. The adaptation of Edna Ferber's novel Cimarron, about homesteaders settling in the prairies of Oklahoma, was the first Western to win an Academy Award as Best Picture.

Although Ruggles followed this success with the light comedy No Man of Her Own (1932) with Clark Gable and Carole Lombard, the comedy I'm No Angel (1933) with Mae West and Cary Grant , College Humor (1933) with Bing Crosby, and Bolero (1934) with George Raft and Carole Lombard, few of his later films were in any way memorable (an exception is Arizona).

His career was on the downslide when he teamed with the Rank Organisation in 1946 to produce and direct London Town with Sid Field and Petula Clark, based on a story he wrote. The film — British cinema's first attempt at a Technicolor musical extravaganza — is notable as being one of the biggest critical and commercial failures in that country's film history. Ironically, Ruggles had been hired to helm it because as an American, it was thought, he was better equipped to handle a musical — despite the fact that nothing in his past had prepared him to work in the genre. It was his last film. An abridged version was released in the U.S. under the title My Heart Goes Crazy by United Artists in 1953.

Ruggles died in 1972 in Santa Monica and was interred in the Forest Lawn Memorial Park Cemetery in Glendale, California.

Description above from the Wikipedia article Wesley Ruggles, licensed under CC-BY-SA, full list of contributors on Wikipedia

Веслі Раґґлз — американський режисер.

Народився в Лос-Анджелесі (Каліфорнія), молодший брат актора Чарльза Рагглза. Почав свою кар'єру актора німого кіно в 1915 році, з'явившись у декількох десятках німих фільмів, у тому числі в декількох фільмах за участю Чарлі Чапліна («Потрійна неприємність», «За екраном», «Позикова каса», «Контролер універмагу»). З 1917 року почав займатися режисурою. Веслі поставив близько 50 фільмів, у тому числі одну з кіноверсій романа Едіт Вортон «Епоха невинності», більшість з яких не привернули уваги публіки і критиків. У 1931 році поставив фільм «Сімаррон», адаптацію роману Едни Фербер про життя мериканських поселенців в преріях Оклахоми, який став першим вестерном, який виграв премію Американської кіноакадемії за найкращий фільм. Хоча він частково розвинув свій успіх, знявши легку комедію «Складний чоловік» (1932) з Кларком Гейблом і Керол Ломбард в головних ролях, комедію «Я не ангел» (1933) з Мей Вест і Кері Грантом у головних ролях, «Школа гумору» (1933) з Бінгом Кросбі і «Балеро» (1934) з Джроджем Плотом і Керол Ломбард, наступні фільми були менш вдалими, за винятком фільму «Аризона» (1940). Його кар'єра йшла на спад, коли він у 1946 році уклав контракт з кінокомпанією «Rank Organisation», для якої поставив і спродюсував за власним сценарієм фільм «Місто Лондон» (1941) з участю акторів Сіда Філда і Петули Кларк. Фільм став першим британським музичним фільмом у системі Technicolor, проте викликав шквал критики й зазнав провалу в прокаті. Це була остання робота Веслі Рагглза в кіно. Режисер помер в 1972 році в Санта-Моніці, похований на цвинтарі Форест-Лаун, Гліндейл, Каліфорнія. Має зірку на Голлівудській алеї слави.